Справа № 376/2102/26
Провадження № 2/376/1927/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Коваленка О.М.,
при секретарі - Щур Л.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
Встановив:
20.07.2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
В ході розгляду справи позивач та відповідач дійшли до мирової угоди та 25.08.2026 року засобами поштового зв`язку надіслали до суду спільну заява, в якій просять затвердити укладену між ними мирову угоду, провадження по справі закрити, надавши суду укладену та підписану сторонами по справі мирову угоду.
За умовами мирової угоди: Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , цією письмовою мировою угодою просять суд затвердити про наступне:
Ця Мирова угода укладена сторонами у відповідності до ст. 207 ЦПК України для врегулювання спору на обопільній згоді на основі взаємних поступок і не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони підтверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.04.2024 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис про смерть № 844 від 18.04.2024 року.
Сторони підтверджують, що спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишив, а спадкове майно, яке залишилося після його смерті, складається з такого нерухомого майна: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 26 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4944 (При цьому ОСОБА_3 набув право на даний садовий будинок, але не здійснив його реєстрацію в БТІ).
Відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на зазначене у пункті 2 цієї угоди спадкове майно та не претендує на нього чи на будь-яку його частку.
Позивач ОСОБА_1 , у свою чергу, відмовляється від вимог про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат у справі, у тому числі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати, понесені сторонами, покладаються на ту сторону, яка їх понесла, і відшкодуванню другою стороною не підлягають.
За умовами цієї мирової угоди сторони просять суд: Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на: - садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 26 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4944 (При цьому ОСОБА_3 набув право на даний садовий будинок, але не здійснив його реєстрацію в БТІ).
Сторони за цим позовом інших претензій одна до одної не мають. Спір між сторонами вважається врегульованим у повному обсязі.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, звернулися до суду із заявами, про розгляд справи без їх участі. Просять затвердити укладену мирову угоду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши умови мирової угоди, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Правові наслідки укладення мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України, сторонам зрозумілі, що вбачається із тексту мирової угоди.
При цьому, відповідно до ст. 208 ЦПК України, виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Враховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, її здійснено на користь обох сторін, виконання мирової угоди не порушує інтересів інших осіб, суд, відповідно до ст.207 ЦПК України вважає, за можливе затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 п. 5 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самій предмет і з тих самих підстав не допускається.
Спільна заява та мирова угода приєднані до справи. Сторонам зрозумілі наслідки такого рішення, передбачені ст. 207 ЦПК України та судом роз`яснено наслідки закриття провадження у справі, що передбачені ст.256 ЦПК України.
Враховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах всіх сторін, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 207, 255,256 ЦПК України ухвалою затверджує цю угоду та закриває провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207,247, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,-
Постановив :
Затвердити мирову угоду, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 за умовами якої:
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на: - садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,5 кв.м, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 26 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4944 (При цьому ОСОБА_3 набув право на даний садовий будинок, але не здійснив його реєстрацію в БТІ). Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвала про затвердження мирової угоди, є правовстановлюючим документом, на підставі якої проводиться скасування та реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: О.М. Коваленко